Стриївська загальноосвітня школа
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Історичний нарис

Вперше в селі Стрієва школа була відкрита в 1913 році - однокласне сільське училище. Школа розміщалася в найнятому будинку.

Перші вчителі: Катерина Михайлівна Сивобородько і Ольга Георгіївна Лавренчук. Законоучителем був дяк Петро Божкевич.

На утримання школи від державної казни відпускалося 780 рублів, від земства - 490 рублів. На утримання вчителя відпускалося 360 рублів, на утримання законоучителя - 60 рублів, за викладання рукоділля платили 24 рублі. Надавалося безкоштовне житло для вчителів.

На той час в школі навчалося 94 учнів (75 хлопчиків, 19 дівчаток).

У селі Кануни школа була відкрита в 1910 році- однокласне сільське училище. Її перший вчитель - Ростислав Флорович Ціпановський, законоучитель - священник Григорій Богунський. На той час у школі навчалося 54 учні (40 хлопчиків, 14 дівчаток).

Однокласні сільські училища були відкриті в селах Стрієва та Кануни згідно положення царського уряду від 26 травня 1869 року.

З 1917 року до 1930 року в селі діяла тільки початкова школа. На її базі у 1930 році була відкрита неповна середня семирічна школа. Перший директор Стрієвської семирічної школи Тишинський Дмитро Семенович очолював педколектив до 1941 року, тобто до початку Великої Вітчизняної війни.

В роки фашистської окупації школа не діяла. Навчання відновилося після звільнення України в 1944 році. В ті роки школа розміщалася в пристосованих приміщеннях, зокрема початкові класи знаходилися в колишній попівській хаті, а старші класи - в панському будинку.

В передвоєнні та післявоєнні роки в школі навчалося понад 200 учнів. Наприклад, в 1971 - 1972 навчальному році в школі навчалося 254 учні.

В 1967 році за допомогою місцевого колгоспу "Мічурінець" було добудовано нове приміщення на чотири класні кімнати, а з 1991 року учні навчаються в новій сучасній будівлі.

На протязі всього існування навчального закладу в селі в результаті послідуючих реформ загальної середньої освіти школа неодноразово змінювала свою назву. Спочатку це була початкова школа, потім - неповна семирічна школа, восьмирічна школа, сьогодні наша назва - Стрієвська загальноосвітня школа І - ІІ ступенів.


Історична довідка про село Стрієва
Стрієва моя!
Для мене ти єдина.
Та за життя свого складного
Пізнала все: і радощі, й жалі.

Стрієва - село, центр сільської ради, розташоване в основному на лівому березі річки Смолка, за 8 км від районного центру та за 10 км від залізничної станції Новоград - Волинський.
Станом на 01.01.2011 року в селі налічується 164 двори, 474 жителі.
Сільській раді підпорядковане село Кануни.
З 1930 року по липень 2004 рік в селі Стрієва була розташована центральна садиба сільського господарства "Мічурінець".
В селі працює загальносвітня школа І - ІІ ступенів, де 16 вчителів навчають 67 учнів, будинок культури на 300 місць, сільська бібліотека з книжковим фондом сім тисяч примірників, медпункт, поштове відділення, два магазини, двохповерховий адміністративний будинок, в якому розташована сільська рада, діє автоматична телефонна станція, яка обслуговує 110 абонентів.
В центрі села споруджено правосавну церкву за гроші сільської громади.
Про село писемних історичних даних про назву і виникнення населеного пункту не встановлено. Але з переказів людей старших поколінь - село виникло в середині 17 століття в роки Визвольної війни українського народу в 1648 - 1657 років проти польської шляхти. Перекази свідчать, що на цьому місці відбулась зустріч двох військ, очевидно польської шляхти та козаків. В селі стояв стрій військ, була битва, про що свідчать могили, кургани, старі кам'яні хрести. Одна з могил була розмита водою. Серед знахідок було багато людських черепів, козацьких шабель, конячої збруї, вудила та інші речі.
Писемні історичні джерела розповідають про життя села із середини 18 століття.
У ті часи поміщик Уваров привіз із собою переселенців із Старої Цвілі для освоєння місцевиз земель. Вони розкорчовували ліс біля річки Смолка, зробили поселення і збудували для управляючого поміщика Уварова будинок на правому березі річки Смолка (на даний час приватне підприємство "Млин").
Напередодні селянської реформи село належало дочці Уварова поміщиці Маргариті Іллінічній Казаревич, про що свідчить викупний акт від 12 серпня 1860 року. Згідно цього акту в селі було 47 дворів, в яких проживало 148 жителів (140 селян, 8 дворових). В користуванні селян було 896 десятин землі (орної - 441 десятина, сінокосів - 405 десятин, присадибної - 50 десятин).
Радянська влада на селі була проголошена в січні 1918 року. В 1930 році пройшла колективізація сільських господарств, в результаті чого було створено колгосп "Мічурінець", який спеціалізувався на вирощуванні льону, зерноих культур та розведенню тваринництва м'ясо - молочного напрямку.
Під час Великої Вітчизняної війни понад 150 жителів села пішли на фронт захищати рідну землю від фашистських загарбників, 5 були партизанами. Смертю хоробрих загинуло 77 чоловік.
Після розпаду СРСР і проголошення незалежної України в 1991 році колгосп "Мічурінець"було реформовано в ПСП (прватне сільсько-господарське підприємство) "Мічурінець" з 30 червня 2004 року господарство ПСП "Мічурінець" перестало існувати. Техніку, худобу і все інше майно господарства, всі виробничі приміщення розібрали.

Першовересень - у пам'яті назавжди!

Перший осінній теплий і сонячний день для жителів села Стрієви залишиться в їх пам’яті назавжди. Адже цей день ознаменувався зразу трьома подіями – це свято Першого дзвінка, свято Дня знань і двадцятий День народження нового приміщення школи.
     

З нагоди урочистостей в приміщенні школи зібралися дошкільнята, учні 1-9 класів, їх батьки, вчителі та гості.

      

Свято відкрила директор Стрієської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Валентина Олександрівна Гордійчук. Вноситься державний прапор України, звучить Державний Гімн. Зі словами вітання до присутніх звертаються: представник від відділу освіти Новоград-Волинської районної державної адміністрації Костюк Катерина Миколаївна, колишній голова колгоспу «Мічурінець» Сарницький Віктор Кіндратович, вчитель-пенсіонер Мартинюк Євген Йосипович, депутат районної ради Гордійчук Василь Васильович, випускники, які двадцять років тому закінчили навчання в названій школі та батьки.

        



Урочисто й світло з вуст учнів линуть вірші та пісні про вчителя і школу. В шкільну сім’ю тепло, по-дружньому приймаються першокласники. Їх в цьому навчальному році – семеро. По країні Знань вони будуть мандрувати з учителем вищої категорії Паламарчук Тамарою Олександрівною.



Усміхнені обличчя учнів і їх батьків. Урочисто дзвенить перший дзвоник. Ведучі святкового дійства, вчителі школи, Кокуть Галина Антонівна і Запольська Наталія Миколаївна, лаконічно характеризуючи кожен клас, запрошують всіх по черзі зайти у свої класні кімнати.





Класні керівники вручають кожному вихованцю подарунковий набір від Голови Верховної Ради України Володимира Михайловича Литвина. 

Шкільна бібліотека поповнилась підручниками та художньою літературою, завдячуючи акції «Книга йде до школи», започаткованої благодійним фондом В.М.Литвина «Майбутнє Полісся».

А смачним солодким подарунком для всіх став «Ріг достатку», подарований депутатом районної ради В.В.Гордійчуком.

     

Цей світлий день нехай триває

Все ваше радісне життя!

Любов і ніжність не зникає,

Чекає світле майбуття!

Посвята рідній школі

На пустирі, де нині школа,
Колись ми класом парк садили.
Багато літ пройшло відколи.
Каштани перші тут зацвіли.
А нині між струнких ялин,
ніжних берізок і каштанів
Красуня-школа ранить дзвін,
Скликає школярів на свято.
На клумбах квіти майорять
І вітер мирний стяг тріпоче.
Сльози в старійшин на очах блищать
І, ніби, чути слово їх пророче.
- Тут буде школа, хай вам грець!
Поміж ялин струнких й каштанів.
І не один день фахівець
Сюди приходив на світанні.
А нині ми вітаєм школу
З 20-річним ювілеєм.
І віримо, що тут ніколи
Не згасне серце Прометея.
Сюди на свято завітало
Багато шанованих гостей.
І від щирого серця побажали 
Зустріти 100-річний ювілей.
Ведучі свята всіх вітали
І закликали діток день при дні,
Щоб рідну школу завше пам'ятали,
Про роки в ній прожиті чарівні.
В строкатих барвах школа мерехтіла,
Усмішками діток цвіла.
Директор школи жінка вродлива
Вітальну промову вела.
Про те, як вчитель серед хащів невідомих
В країну знань вас вправно поведе,
Пояснить все, що вам ще не невідоме
Й в житті наука ця не підведе.
Роки шкільні промчаться непомітно.
По всіх усюдах вас розкидає життя.
Та тихе слово вчительки привітне
Світитиме, як іскра в майбутті.
Сьогодні ви, а завтра ваші діти, внуки
Прийдуть у школу по знання.
Низький уклін Вам за науку:
Рідна школа та вчителько моя.
2 вересня 2012 року
Тамара Фом'юк,
мама учня 7 класу  Фом'юка Олексія

 
  

Изменить этот текст можно в панели управления, раздел "Редактор страниц".



Вхід на сайт
Пошук
Архів записів
Школи округу
  • Суслівська ЗОШ
  • Киківська ЗОШ
  • Киянська ЗОШ
  • Гульська ЗОШ
  • Івашківська ЗОШ

  • Copyright MyCorp © 2024
    Зробити безкоштовний сайт з uCoz