70 років Перемоги у Другій Світовій війні

Минають роки,відлітають у вічність… Минає 70 літ з тієї тривожної ночі, коли замовкли останні постріли гармат, прийшов мир, настала тиша за яку заплачено ціною життя мільйонів людей. Ці люди назавжди залишаться у нашій пам`яті.

Дніпровські хвилі в краю вогняному

Підводиться стовпчик і зірка на ньому.

Вербичка в жалобі стоїть мов спокута.

Ніхто не забутий! Ніщо не забуте!

23 роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим, що у буремні 90 – ті,Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще рік тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною,тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Ще рік тому ми не особливо звертали увагу на слова «слава Україні – Героям слава»,а тепер ці слова набули нового змісту. Наразі вже точно зрозуміло,кому ці слова адресовані,і ні в кого немає сумнівів,що ці герої – хлопці що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України,лікарі які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу,волонтери на плечах яких тримається наша армія.

Але нашу Батьківщину,нашу Україну зламати не можна. Як птах фенікс вона відроджується із попелу,стає міцнішою,сильнішою.

Не розчаровуйсь в Україні,

А розумій її печаль.

Що робиш ти для неї нині –

У себе спершу запитай.

Не розчаровуйсь в Україні,

Вона свята,а грішні – ми

В її недолі часто винні

Її ж бо дочки і сини.

Не розчаровуйсь в Україні,

Ідеї волі певним будь,

Бо тільки той є справжнім сином,

Хто вміє неньку захистить.

Не розчаровуйсь в Україні,

Вір,що мине важка пора,

Розквітне пишний цвіт калини,

В садах достатку і добра.