Село моє над річкою стоїть

Не рік, не  два і не один вже вік

Святі місця у кожного тут є

Дитинство тут пройшло твоє й моє

Та найсвятіша із святих це наша школа 

Їй уже 100 літ!

Своє життя ти починала біля свічки,

Холодної нетопленої пічки,

Огризок олівця, чорнило бузинове,

Паперу не хватало для малечі

А за підручник не було і речі, 

Один на всіх учили вечорами

Та ти жила, навчала і росла.

Роки минали. Голод і війна

Та дітки йшли до світлого вікна

І за 100 літ, що за плечима в тебе

Навчила всіх як жить на світі треба.

Наукою твоєю гордимося,

Бо всі кого ти вчила, всі людьми звемося!

Отож іще служи ти людям довгий вік,

Бо поки буде школа на селі - 

До поки будуть вчені, лікарі, агрономи і учителі.

І просто хлібороби-трударі.